На основі аналізу методів діагностики, які використовуються для постановки діагнозу лікарем згідно вимог доказової медицини, а також методів побудови діагностичних вирішальних правила у системах підтримки прийняття медичних рішень, виділено два підходи до формулювання діагностичного висновку. Перший – традиційний підхід лікарів-практиків на основі виявлення симптомів захворювання та аналізу структури симптомокомплексів з врахуванням досвіду клініцистів в даній предметній галузі медицини, який висвітлений а медичних довідниках, і його можна вважати експертною оцінкою кожного захворювання. Другий – формалізований підхід на основі синтезу ймовірнісного класифікатора, який навчається на навчальній вибірці. Так як вказані підходи розглядають одне і ту ж проблему з різних точок зору, то їх спільне використання є перспективним. Реалізація різнотипних моделей класифікаторів та агрегація їх результатів можлива при реалізації гетерогенного ансамблевого класифікатора.

Мета дослідження – синтез гетерогеного ансамблевого класифікатора, який враховує як експертну, так і ймовірністну складову процесу постановки діагнозу. В роботі розроблена математична модель гетерогенного ансамблевого класифікатора і обґрунтовано вибір його складових. В якості ймовірністної складової вибрані широко вживані методи класифікації: метод порівняння з прототипом, метод К-найближчих сусідів та метод потенційних функцій. Формалізована експертна інформація щодо структури симптомокомплексів шляхом представлення симптомокомплексів захворювань числовими інтервалами значень «нижче норми», «норма», «вище норми» лінгвістичних змінних. Розглянуті варіанти врахування експертних оцінок щодо структури симптомокомплексів в ансамблевому класифікаторі. Виконано проектування системи підтримки прийняття рішень та комплексна перевірка розробленої системи на реальних медичних даних, яка підтвердила ефективність роботи системи.

DOI: https://doi.org/10.31649/mccs2024.3-02