Остання редакція: 2026-10-12
Анотація
З огляду на актуальну потребу українських студентів у розширенні можливостей та вдосконаленні поглибленого вивчення китайської мови, а також стрімкий розвиток генеративного штучного інтелекту відкривають нові можливості використання штучного інтелекту в освітньому процесі.
У сучасних дослідженнях серед основних переваг штучного інтелекту часто називають персоналізацію навчання, генерацію навчальних матеріалів, моделювання комунікативних ситуацій та оперативний зворотний зв’язок. Але на нашу думку, персоналізація не є новою функцією, яку приніс у педагогіку штучний інтелект: професійний викладач традиційно адаптує зміст, темп і методи навчання до індивідуальних потреб студентів. Тому принципово важливим є переосмислення ролі штучного інтелекту, де він не повинен розглядатися як суб’єкт освітнього процесу. Доцільніше трактувати його роль як інтелектуального інструменту, ефективність якого залежить від якості педагогічного задуму, професійного керування та наміру викладача.
У роботі пропонується багаторівнева модель взаємодії. Викладач, усвідомлюючи вірний еталон умінь та навичок, які мають бути здобуті в процесі навчання, досліджує можливості, які для цього надає штучний інтелект, може створювати методичні матеріали з врахуванням цих можливостей і навчає студента як їх використовувати. Обґрунтовується теза, що автоматизація частини роботи навчання не зменшує значення викладача, а, навпаки, створює умови для переходу до вищого рівня професійної діяльності - наставництва, культурної інтерпретації, розвитку мовного чуття та критичного мислення.
Abstract. Given the current need among Ukrainian students to expand their opportunities and enhance their in-depth study of the Chinese language, as well as the rapid development of generative artificial intelligence, new possibilities are emerging for the use of artificial intelligence in the educational process.
In contemporary research, the main advantages of artificial intelligence are often cited as personalized learning, the generation of instructional materials, the simulation of communicative situations, and immediate feedback. However, in our view, personalization is not a new function that artificial intelligence has introduced to pedagogy: professional instructors have traditionally adapted content, pace, and teaching methods to students’ individual needs. Therefore, it is fundamentally important to rethink the role of artificial intelligence, which should not be viewed as a subject in the educational process. It is more appropriate to view its role as that of an intellectual tool, the effectiveness of which depends on the quality of the pedagogical design, professional guidance, and the instructor’s intent.
This paper proposes a multilevel model of interaction. The instructor, aware of the appropriate standards for the skills and competencies to be acquired during the learning process, explores the opportunities offered by artificial intelligence for this purpose, can create instructional materials that take these opportunities into account, and teaches students how to use them. The paper argues that automating part of the teaching process does not diminish the teacher’s role but, on the contrary, creates conditions for a transition to a higher level of professional activity—mentoring, cultural interpretation, and the development of linguistic intuition and critical thinking.