У статті розглянуто когнітивні, емоційні, соціальні та комунікативними  особливості взаємодії здобувачів вищої освіти з цифровим середовищем та в ньому крізь призму результатів сучасних вітчизняних і зарубіжних емпіричних досліджень.  Показано, що висока інтенсивність користування цифровими медіа та активна участь у цифровій комунікації не забезпечують автоматичного розвитку медіаграмотності, критичного мислення, емоційної саморегуляції, рефлексивного ставлення до власної медіаповедінки. Узагальнення емпіричних досліджень дають підстави розглядати студентську молодь як специфічну соціально-психологічну групу, для якої цифрова активність поєднується з процесами самовизначення, конструювання ідентичності та активного осмислення соціальної реальності. Обґрунтовано доцільність врахування виявлених особливостей під час визначення змісту навчальних програм, спрямованих на розвиток медіакомпетентності здобувачів вищої освіти.

The article examines the cognitive, emotional, social, and communicative aspects of higher education students’ interaction with the digital environment through the lens of findings from recent Ukrainian and international empirical studies. The findings demonstrate that intensive use of digital media and active participation in digital communication do not automatically ensure the development of media literacy, critical thinking, emotional self-regulation, or a reflective attitude toward one’s own media behavior. The synthesis of empirical studies provides grounds for viewing students as a specific socio-psychological group whose digital activity is intertwined with processes of self-determination, identity construction, and active interpretation of social reality. The relevance of taking these characteristics into account when determining the content of educational programs aimed at developing media competence among higher education students is substantiated.