У статті здійснено кроскультурний компаративний аналіз трансформації ідеалу освіченої людини в античній європейській та старокитайській філософських традиціях. На прикладі філософської спадщини Сократа та Конфуція досліджено витоки інтелектуальних моделей «пайдеї» та «цзюнь-цзи». Особливу увагу приділено гендерному виміру освіченості крізь призму інтелектуальних біографій Гіпатії Олександрійської та Бань Чжао. Доведено, що попри розбіжності між західним раціональним індивідуалізмом та східним соціоцентричним гармонізмом, обидва вектори розглядають освіченість як нерозривну єдність інтелектуального та морального розвитку особистості.