Остання редакція: 2020-10-22
Анотація
Розглянуто приклади концептуалізації «педагогічних знань змісту» як складових пізнання викладача і аспекти їхнього відокремлення від «предметних знань змісту». Показано, що концепції педагогічних знань надають підтвердження положенню автора про те, що спектри досліджень і знань викладача та дослідника мають підстави відрізнятися за цілями, методами одержання та змістом, зокрема у епістемологічному, методологічному та когнітивно-комунікативному вимірах. Обґрунтовано, що для одного й того самого предмету пізнання, знання змісту, що набувається викладачем, має підстави відрізнятись від наукового знання дослідника домінуючою спрямованістю на освітню діяльність. Це вимагає різних підходів щодо стимулювання та оцінювання їх результатів досліджень.
Посилання
1. Порев С.М. Результативність та невикористані можливості університетської науки в Україні /С.М.Порев//Світогляд, 2020. - T.15, №3 (83), - С.3-10.
2. Порев С.М. Між наукою і грою. Політика досліджень, університети і підприємницькі екосистеми / С.М.Порев. - Київ, Хімджест, 2018. - 179 с.
3. Shulman L. S. Those who understand: Knowledge growth in teaching / L. S. Shulman// Educational Researcher, 1986. - V. 15, № 1. - Р. 4-14.
4. Shulman L. S. Knowledge and teaching: Foundations of the new reform / L. S. Shulman// Harvard Educational Review, 1987. - V. 57, № 1. - Р. 1-22.
5. Hashweh M. Pedagogical content knowledge: Twenty-five years later / M. Hashweh M //From teacher thinking to teachers and teaching: The evolution of a research community / C. J. Craig P. C. Meijer & J. Broeckmans (Eds.). - Bingley, UK: Emerald Group Publishing, 2013. - Р. 115-140.
6. Magnusson S. Nature, sources and development of pedagogical content knowledge for science teaching / S. Magnusson, J. Krajcik & H. Borko // Examining pedagogical content knowledge / J. Gess-Newsome & N. G. Lederman (Eds.). - Dordrecht, Netherlands: Kluwer Academic Publisher, 1999. - Р.95-132.