Розмір шрифта: 

Влаштування дамб вздовж річок на сьогодні є основним заходом захисту територій від паводків. При цьому гідроморфологія міждамбового простору визначає умови пропуску паводку на ділянці річки, де розміщуються дамби, зокрема гідравлічний опір потоку, і, відповідно, пропускну здатність річки і положення водної поверхні. Традиційне математичне моделювання паводків в межах одно- і двовимірної моделей «мілкої води» (рівняння Сен-Венана) ґрунтується на використанні концепції гідравлічних опорів, що спрощує задачу. Однак такий підхід потребує попереднього визначення чисельних значень емпіричних характеристик гідравлічного опору. Проблема в тім, що умови, які визначають гідравлічний опір, постійно змінюються в часі і просторі – залежать від поточного стану дамб, розвитку рослинності на заплаві, відкладень наносів тощо.

На прикладі р. Уж в межах м. Ужгород розглядається задача управління пропуском паводків в міждамбовому просторі на основі моніторингу гідравлічних опорів. В якості характеристики гідравлічного опору використано коефіцієнт Шезі, значення якого обчислюється за допомогою штучної нейронної мережі за комплексом гідроморфологічних даних дистанційного зондування Землі.