КОНФЕРЕНЦІЇ ВНТУ електронні наукові видання, КУСС-2022

Розмір шрифта: 
СТВОРЕННЯ СЕМИ- ТА ВОСЬМИ-ФАКТОРНИХ ОДНОРІДНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ПЛАНІВ ЕКСПЕРИМЕНТУ З НИЗЬКИМИ РОЗБІЖНОСТЯМИ
Володимир Якович Гальченко, Руслана Володимирівна Трембовецька, Володимир Володимирович Тичков, Наталія Борисівна Тичкова

Остання редакція: 2022-10-23

Анотація


Наукові дослідження щодо побудови ефективних комп’ютерних однорідних планів експериментів ведуться доволі активно і наразі доведено, що найкращі результати досягаються за допомогою квазіпослідовностей Соболя, але це спостерігається не у всіх випадках довільного їх поєднання. Тому побудова однорідних планів, навіть для невеликої кількості факторів, вимагає додаткових досліджень щодо забезпечення прийнятних показників їх гомогенності.Робота присвячена питанням створення багатофакторних однорідних комп’ютерних планів експериментів на основі квазівипадкових послідовностей Соболя з низькими показниками розбіжностей. Об’єктом досліджень є процес створення комп’ютерних однорідних планів експериментів. Мета роботи полягає в створенні багатофакторних, а саме семи- та восьми-факторних однорідних планів експериментів з низькими показниками центрованої та циклічної розбіжностей, а також дослідження їх проєкційних властивостей для різної кількості точок заповнення одиничного гіперкубу. З метою каталогізації створено семи- та восьми-факторні комп’ютерні однорідні плани експериментів, оцінка якості яких здійснена одночасно візуальним аналізом матриці розсіювання всіх двовимірних проєкцій та кількісними показниками неоднорідності сукупності векторів, які утворюють план в гіперпросторі, а саме центрованою та циклічною розбіжностями.Підтверджена тенденція щодо збереження низьких показників цих характеристик в багатофакторних просторах, яка спостерігається зі зміною кількості точок плану. Результати дослідження можуть бути використані при побудові метамоделей процесів вимірювань для випадків, коли необхідно забезпечити високу степінь точності апроксимації складної за формою гіперповерхні відгуку, розв’язку обернених задач в реальному масштабі часу.