Існуюча система технічного обслуговування електропостачання (СЕП) різних споживачів  є регламентною і використовує систему діагностування, що періодично повторює діагностичні цикли ,і таку, що накопичує приховані дефекти.Основою  її побудови є класична теорія надійності, використовується суто ймовірнісний підхід, а оцінки надійності достовірні  для сукупності ,а не окремо взятої СЕП на детермінованих умовах,це неминуче приводить до суттєвих методологічних похибок теорії оцінок і як наслідок ,до великих допусків на оцінку,що робить неефективним прогнозування індивідуальної надійності СЕП. Це потребує створення  системи діагностування на основі неперервного  моніторингу та автоматизації процесу пошуку місця їх виникнення. Якщо моніторинг не може бути неперервним  то СЕП додатково перевіряється.

Запропоновано систему діагностування будувати на основі послідовних процедур  оцінювання  технічного стану СЕП за сигналом неперервного контролю інтегрального діагностичного параметра, перевірки діагнозу більш точними методами періодичного контролю  для підвищення його вірогідності ,пошуку  місця несправностей шляхом  спільного аналізу динамічних і статичних характеристик СЕП для  зменшення  недовітпуску електроенергії та часу пошуку. Прийняття рішення на основі узгодження детермінованого  і стохастичних аналізів. Детермінований підхід враховує аналогові зв’язки,а стохастичний дозволяє побудувати  модель зв’язку СЕП з різними ланцюгами діагностування,тобто об’єднати СЕП і діагностичне забезпечення в електромеханічний комплекс з загальним  алгоритмом функціонування і враховувати вплив окремих його частин  на вихідний ефект-індивідуальну надійність СЕП.