Підвищення продуктивності праці за рахунок поширення використання штучного інтелекту постійно звужує місця можливої зайнятості населення, що в свою чергу руйнує системи освіти та економічного забезпечення життєдіяльності. У статті досліджено значення підривних технологій для розвитку менеджменту та суспільства. У менеджменті формується перехід від принципів класичного менеджменту до управління на основі коучінгу (цінностей). Соціальними ризиками поширення підривних технологій є: порушення процесу розвитку людини через працю, ускладнення захисту свободи людини, забезпечення соціально-справедливого перерозподілу економічних благ (загострення поляризації суспільства). В роботі класифіковано напрямки вирішення менеджерських (робота з опором працівників, спрямування динаміки працівників у напрямку розвитку, формування структур орієнтованих на результат, визначення мотиваційних факторів працівників у відповідності до їх зрілості, визначення пріоритетів та завдань підлеглих, оптимізація людських ресурсів, проведення експрес-аналізу ситуації працівника) та соціальних проблем (запровадження системи розвитку людини через навчання протягом життя (сконцентрованість на родинних цінностях); реалізація програм соціального забезпечення людини (моделювання та прогнозування економічно доцільного перерозподілу ресурсів); штучне створення робочих місць або вибірковість запровадження сучасних технологій у бізнес за індивідуальною системою параметрів: соціальних (перш за все, в галузях надання послуг), економічних, екологічних; внесення додаткових законодавчих норм щодо захисту баз даних про наміри людей та їх практична реалізація).