Доповідь присвячена узагальненню ключових тенденції використання сучасного озброєння та військової техніки підрозділами сектору безпеки й оборони України під час виконання службово-бойових і бойових завдань ході російсько-української війни. Проаналізовано розширення практики застосування безпілотних літальних апаратів, високоточної артилерії, систем активного захисту, мережево-центричних систем управління вогнем, комплексів протиповітряної оборони, засобів радіоелектронної боротьби, колісної бронетехніки, лазерних установок нелетального впливу, роботизованих платформ і сучасних засобів зв’язку.

Встановлено, що кількість БпЛА, які перебувають на озброєнні українських частин, перевищила 2250 одиниць, з них близько третини виконують ударні функції. Це суттєво підвищило ефективність повітряної розвідки та коригування артилерійського вогню. Модернізація артилерійських систем із впровадженням керованих боєприпасів та ракетно-гарматних установок забезпечила точність ураження цілей у 80–90 % випадків із першого пострілу, а середня дальність вогню збільшилася до 30 км.

Окремо висвітлено інтеграцію систем активного захисту APS “Trophy” та “Arena” на танках Т-72, Т-80 і M1A1 Abrams, які продемонстрували понад 90 % ефективності у відбитті протитанкових ракет. Показано результати розвитку мережевих систем управління вогнем “Дельта” та FBCB2, що скоротили час реагування від моменту виявлення цілі до відкриття вогню з 12 до 4,5 хвилини. Значну увагу приділено комплексам протиповітряної оборони малої дальності  — “Бук-M1”,  і NASAMS, які протягом року успішно відбили понад 280 авіаударів і 450 ракетних атак.

Окреслено перспективні напрями подальшого розвитку: удосконалення алгоритмів штучного інтелекту для підвищення ефективності високоточної зброї; створення автономних робототехнічних систем з розширеним комплексом сенсорів; розроблення засобів протидії гіперзвуковим крилатим ракетам; інтеграцію лазерних та радіочастотних нелетальних засобів у багатофункціональні мультисенсорні засоби.