Остання редакція: 2023-11-14
Анотація
Анотація. Застосування засобів повітряного нападу (ЗПН) у війнах і конфліктах останніх десятиліть підтвердили гіпотезу про те, що найбільша загроза на полі бою надходить з повітря. Тому задача прикриття військ в сучасних умовах є актуальною. Разом з цим, значна кількість втрат озброєння та військової техніки (ОВТ) у ході російсько-української війни була отримана від артилерії та мінно-вибухових загороджень.
Отже питання підвищення живучості підрозділів протиповітряної оборони (ППО) на полі бою потребують негайного вирішення.
Ключові слова
Посилання
- Титаренко О. Б., Місюра О. М., Тристан А. В. Обґрунтування шляхів підвищення живучості систем зенітного ракетного прикриття при відбитті удару ЗПН противника. Системи озброєння і військова техніка. 2014. № 1(37). С. 76-80.
2. Неупокоев Ф.К. Противоздушный бой. Москва : Воениздат, 1989. 262 c.
3. Васильев Г. Завершающий этап в операции “Буря в пустыне” // Зарубежное военное обозрение. – 1991. – № 6. – С. 3-13.
4. Ланецький Б.Н., Лукьянчук В.В., Лисовенко В.В., Николаев И.М. Методический подход к обоснованию требований к выживаемости зенитных ракетних комплексов в условиях огневого противодействия противника. // Харків. –Наука і техніка ПС ЗС України. –2014. –№2(15). –с. 93-97.