Гарматюк Анатолій Панасович (14 січня 1936, Мигалівці, Барський район — † 28 січня 2006) — український письменник, 1986 — нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради України, лавреат літературних премій імені Степана Олійника, Микити Годованця та Степана Руданського.
Походить з сім'ї вчителів. Навчався в школах Хмелівки (Хмельниччина), родина там перебувала в часі нацистсько-радянської війни), з 1946 — в Ужгороді, закінчив шкільну науку 1949 року в Чорткові.
Літературний шлях розпочав ще в школі, 1953 року вийшов друком перший вірш — у Чортківській районній газеті «Нове життя».
1958 року з відзнакою здобув у Київському політехнічному інституті освіту гірничого інженера. Працював за фахом на кам'яних кар'єрах у селі Колиндяни Чортківського району, а потім в Скалі-Подільській Борщівського; інженером гірничого відділу проектного інституту «Сталіндіпрошахт» («Донецькдіпрошахт»).
В 1960 році у Донецьку познайомився з сатириком і гумористом Степаном Івановичем Олійником, по зустрічі на все життя визначився з жанром гумору і сатири. В швидкому часі по тому знайомиться із Василем Захарченком, Олегом Комаром (Орачем), Володимиром Міщенком, Василем Стусом, Анатолієм Лазоренком, Миколою Колісником, Миколою Хижняком.
Весною 1961 року полишає інженерну працю і переходить в журналістику — кореспондент Донецького обласного радіо, працював в колективі з Миколою Колісником, Володимиром Міщенком, Анатолієм Лазаренком.
Протягом 1963–1972 років — редактор виробничо-технічної літератури видавництва «Донбас».
1963 року виходить його дебютна гумористична збірка «Проти шерсті».
В 1966 році виходить його друга збірка — «Лисяча наука»; готував документи для вступу в Спілку письменників, рекомендували його письменники Андрій Клоччя, Євген Летюк, Павло Шадур.
У 1967 року потрапив під «зачистки», звинувачений в «антирадянській діяльності» та «націоналізмі», робилися обшуки (в квартирі якого зберігалася заборонена література і проводилися збори української патріотичної молоді). Від арешту врятував дзвінок Василя Стуса: «Нічого вдома не тримай. Зберігай у родичів або знайомих». Доказів не знайшли, Гарматюка колектив видавництва «Донбас» взяв на поруки.
1969 року здобуває освіту філолога в Донецькому державному університеті.
В кінці 1972 року з родиною переїздить до Вінниці; ні в газети, ні на радіо його на роботу не взяли, працював в Облспоживспілці, влаштувався інженером у Вінницьку міжрегіональну лабораторію «Держстандарт».
1973 року ще раз подавав заяву про прийняття його до Спілки письменників. Її розгляд знову закінчився засудженням його «ідеологічних збочень».
З 1975 по 1991 рік — завідувач Кабінету молодого автора Вінницької організації Спілки письменників України, керував літературною студією «Сонячні кларнети» Вінницького ДПЗ-18.
Членом Спілки письменників став лише у 1982 році.
З 1992 року на творчій роботі.
Його твори увійшли до шкільних хрестоматій та читанок,
- до антологічного зібрання «Поетична мініатюра» — 1963 , Київ,
- антологій «Українська радянська байка» — 1966, Київ,
- «Українська байка» — 1983,
- «Українська співомовка» — 1986,
- «Антологія української поезії» (том 6) — 1986, Київ,
- «Універсальний словник епіграм» («УСЕ») — 1998, Чернівці),
- антологія українського гумору «З ким сміється Україна» — упорядник В. Чемерис, Київ, 2009,
- антологічні збірники перекладів українського гумору російською «Созвездие улыбок» — 1988, Уфа,
- «Веселая ярмарка» — 1992, Москва.
Про нього згадується в «Українській літературній енциклопедії» — Київ, 1988. — Т.1, довіднику «Українське слово» — Едмонтон, 1990, «Тернопільському енциклопедичному словнику» — Тернопіль, 2004, Т. 1, «Енциклопедії Сучасної України» — Київ, видавництво НАН України, 2006. — Т. 5.
За його життя було видано 22 книги, як в Україні, так і в республіках СРСР.
Лавреат літературних премій імені Степана Олійника, Микити Годованця та Степана Руданського, один з переможців Першого республіканського фестивалю гумору і сатири «Вишневі усмішки» — 1980, кілька разів був переможцем республіканського конкурсу на кращі літературні твори для естради.
2001 року став одним з переможців Всеукраїнського конкурсу «Байка-2001».
Після його смерті видані ще сім авторських книг, дві збірки спогадів.
На вшанування пам'яті у Чорткові на фасаді школи, в якій вчився Гарматюк, за рішенням сесії міської ради відкрита меморіальна дошка.
З 2007 року у Вінниці проводиться щорічний конкурс гумору і сатири «Вінницька гуморина» імені А. П. Гарматюка.
В Барському районі проводиться конкурс юних гумористів «Усміхніться, люди добрі!» імені А. П. Гарматюка.
Починаючи з 2000 року кілька своїх книжок Анатолыій Гарматюк видав безпосередньо у видавництві ВНТУ (до середини 2010 року мало назву "УНІВЕРСУМ-Вінниця)" чи у співпраці з ним.
- Привіт, сміхолюби! (УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000, 88 с.) - Прозовий гумор та сатира
- І сміх, і сльози, і неврози. (УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000, 64 с.) - Гуморески, фейлетони, співомовки, байки, мініатюри
- Неповторна юності пора. (УНІВЕРСУМ-Вінниця, 2000, 64 с.) - Ліричні поезії
- Нескорений сміх. Політична сатира. (О. Власюк, 2003, 76 с.) - Співомовки на теми радянської системи
- Вибрані сміхотвори. (О. Власюк, 2006, 414 с.) - Сатира та гумор. Вірші. Це остакннє, підготовлене автором, видання, куди увійшли відібрані ним самим найкращі твори різних жанрів
Після смерті А. Гарматюка творчою спадщиною письменника пілкується його дружина Ніна Михайлівна Гарматюк. За її участю вийшлі у світ
- Коли душа співає… (О. Власюк, 2006, 56 с.) - Ліричні та жартівливі пісні на слова А. Гарматюка
- Усміхається нове тисячоліття. (О. Власюк, 2007, 154 с.) - Гумор і сатира. Вірші та проза
- Любов найбільша – мій народ. (О. Власюк, 2008, 150 с.) - Лірична поезія
Крім того, Ніна Михайлівна підготувала дві книжки спогадів про Анатолія Гарматюка
- Де сила й тиск – там опір повсякчас… (Спогади Стусового кола). (О. Власюк, 2007, 66 с.)
- Миті життя гумориста і сатирика Анатолія Гарматюка. (О. Власюк, 2008, 448 с.)
Справжнім подвигом Ніни Михайлівни Гарматюк є підготоване до видання Повне зібрання творів у 10 томах, з яких 7 вже вийшли у світ у видавництві ДП "Державна картографічна фабрика" (2010-2013 рр.)
© ІРВЦ ВНТУ, 2016-2019