Екраноплани – літальні апарати, що використовують принцип динамічної підтримки над підстильною поверхнею під час руху. Проблема широкого впровадженню в практику таких апаратів пов’язана з відсутністю надійної теорії польоту за руху на критично низьких висотах. В представленій роботі ця проблема розглядається в контексті розвитку малорозмірних безпілотних апаратів, актуальність використання яких на сьогодні є беззаперечною. Розглянуту теоретичні основи стійкості апаратів та розглянуто питання визначення аеродинамічних характеристик апарату з використанням методу дискретних вихорів. У випадку криволінійної підстильної поверхні такі характеристики мають складну поведінку і суттєво впливають на стійкість польоту апарату.