У роботі розглянуто імітаційні моделі мінних загороджень з різними типами розподілу мін: пуасонівським та рівномірним. Проведено порівняльне дослідження впливу цих розподілів на ймовірність ураження кораблів, стійкість загородження та ефективність тралення з урахуванням перекриття проходів тральщика. Результати моделювання демонструють, що рівномірний розподіл забезпечує вищу ймовірність ураження кораблів (на 40-50% порівняно з пуасонівським), але водночас потребує на 15-25% більше часу для повного розмінування. Запропоновано аналітичні моделі оцінювання ефективності мінування та тралення для підтримки прийняття рішень щодо протидії десантним операціям.