У роботі досліджено підходи до зниження інтенсивності та зміни характеру зносу контактних пар тертя. Розглянуто вплив вибору поєднання матеріалів, геометрії сполучення, застосування вставних елементів, регулювання навантажень та забезпечення ефективного змащення на зносостійкість вузлів. Показано, що раціональні конструктивні заходи дозволяють суттєво підвищити довговічність тертьових поверхонь без значного ускладнення технологічних процесів. Отримані результати можуть бути використані при проєктуванні та удосконаленні механічних систем з підвищеними вимогами до зносостійкості.