Робота присвячена оптимізації структури багатошарової антивідблискової плівки з хорошими інтегральними оптичними властивостями, які зберігаються в широкому діапазоні кутів падіння та довжини хвилі інфрачервоного діапазону, що збігається з поглинанням CO2, та для обидвох типів поляризації падаючої хвилі. Оптимізація виконується на основі початкового розв’язку задачі, який налаштовується на чвертьхвильову оптичну товщину кожного шару (SiO2, SiO, SiO1<x<2, Si), де оптичну товщину вибирають з умови максимальної чутливості до спектру поглинання вуглекислого газу (CO2). Для визначення інтегрального коефіцієнту відбивання використовують матричний метод. Далі товщина шарів системи оптимізується шляхом пошуку глобального мінімуму функції, яка визначає загальну кількість відбитого випромінювання в заданому діапазоні довжин хвиль і кутів падіння від оптичного випромінювання. Показано, що шляхом статистичного моделювання можна визначити товщину шарів плівки, що забезпечує систематичне покращення значення інтегрального коефіцієнта відбиття. Також показано, що за допомогою статистичного моделювання дійсно можна отримати оптимізовану структуру плівки, незважаючи на невелике покращення інтегрального коефіцієнта відбиття (менше 1%). Тому розроблений метод аналізу має важливе практичне значення для аналізу та виявлення ефектів поглинання оптичного випромінювання неінтерференційного походження. Результати досліджень порівняні і дослідженнями, які використовують метод Сванепула, і опубліковані у літературних джерелах. Отримані результати представляють практичний інтерес у біомедичних застосунках: біологічно сумісних тонких плівках імплантованих органів, оптичних сенсорів для медичних діагностичних систем, оскільки у біологічних структурах неінтерференційні ефекти поглинання оптичного діапазону мають систематичний і чітко виражений прояв.