Розмір шрифта: 

Розглянуто структурне обмеження поширеного підходу до агрегування ризику запиту на доступ — лінійної зваженої суми з фіксованими вагами. Аналітично показано, що внесок кожного окремого критерію обмежений зверху його ваговим коефіцієнтом. Унаслідок цього критерії, вага яких є меншою за поріг відмови, не здатні самостійно заблокувати запит навіть за критичного значення відповідного показника. Обґрунтовано, що зазначену ваду не можна усунути лише підбором порогового значення. Визначений «ефект розчинення» розглядається як структурна вразливість моделей лінійної компенсаторної згортки та слугує підставою для переходу до некомпенсаторних схем агрегування ризику з градуйованим реагуванням.

контроль доступу, оцінювання ризику, нульова довіра, компенсаторна агрегація, вето-критерії, багатокритеріальне прийняття рішень