Розмір шрифта:
АРХІТЕКТУРА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ БЕЗПЕКИ ПРОГРАМНОГО VPNРІШЕННЯ З ПІДВИЩЕНИМ РІВНЕМ ШИФРУВАННЯ ДЛЯ КОРПОРАТИВНИХ КОРИСТУВАЧІВ
Остання редакція: 2026-05-08
Анотація
У роботі розглянуто архітектурні підходи до побудови безпечного програмного VPN-рішення з
підвищеним рівнем шифрування для корпоративних користувачів. Проаналізовано сучасні механізми
криптографічного захисту, зокрема застосування алгоритму AES-256, протоколів TLS 1.3 та механізму Perfect
Forward Secrecy. Окрему увагу приділено організації автентифікації, управлінню ключами, журналюванню подій та
реалізації принципів Zero Trust. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до побудови архітектури безпеки
для мінімізації ризиків витоку інформації та несанкціонованого доступу в корпоративних інформаційних системах.
підвищеним рівнем шифрування для корпоративних користувачів. Проаналізовано сучасні механізми
криптографічного захисту, зокрема застосування алгоритму AES-256, протоколів TLS 1.3 та механізму Perfect
Forward Secrecy. Окрему увагу приділено організації автентифікації, управлінню ключами, журналюванню подій та
реалізації принципів Zero Trust. Обґрунтовано необхідність комплексного підходу до побудови архітектури безпеки
для мінімізації ризиків витоку інформації та несанкціонованого доступу в корпоративних інформаційних системах.
Ключові слова
VPN; кібербезпека; архітектура безпеки; AES-256; Zero Trust; корпоративна мережа; криптографічний захист.
Посилання
1. Stallings W. Cryptography and network security: principles and practice. 7th ed. Pearson, 2017. 768 p.
2. Kaufman C., Perlman R., Speciner M. Network security: private communication in a public world. 2nd ed. Prentice Hall,
2002. 720 p.
3. Rescorla E. The transport layer security (TLS) protocol version 1.3. RFC 8446. IETF, 2018. 160 p.
4. Donenfeld J. WireGuard: next generation kernel network tunnel [Електронний ресурс]. 2020. Режим доступу:
https://www.wireguard.com (дата звернення: 16.02.2026).
5. National Institute of Standards and Technology (NIST). Digital signature standard (DSS). FIPS PUB 186-4. Gaithersburg,
2013.
6. National Institute of Standards and Technology (NIST). Advanced encryption standard (AES). FIPS PUB 197. Gaithersburg,
2001.
7. Rose S., Borchert O., Mitchell S., Connelly S. Zero trust architecture. NIST Special Publication 800-207. Gaithersburg, 2020.
8. ISO/IEC 27001:2022. Information security, cybersecurity and privacy protection – Information security management
systems – Requirements. Geneva, 2022.
9. ISO/IEC 27002:2022. Information security, cybersecurity and privacy protection – Information security controls. Geneva,
2022.
10. OWASP Foundation. OWASP Top 10: The ten most critical web application security risks [Електронний ресурс]. 2021.
Режим доступу: https://owasp.org (дата звернення: 16.02.2026).
2. Kaufman C., Perlman R., Speciner M. Network security: private communication in a public world. 2nd ed. Prentice Hall,
2002. 720 p.
3. Rescorla E. The transport layer security (TLS) protocol version 1.3. RFC 8446. IETF, 2018. 160 p.
4. Donenfeld J. WireGuard: next generation kernel network tunnel [Електронний ресурс]. 2020. Режим доступу:
https://www.wireguard.com (дата звернення: 16.02.2026).
5. National Institute of Standards and Technology (NIST). Digital signature standard (DSS). FIPS PUB 186-4. Gaithersburg,
2013.
6. National Institute of Standards and Technology (NIST). Advanced encryption standard (AES). FIPS PUB 197. Gaithersburg,
2001.
7. Rose S., Borchert O., Mitchell S., Connelly S. Zero trust architecture. NIST Special Publication 800-207. Gaithersburg, 2020.
8. ISO/IEC 27001:2022. Information security, cybersecurity and privacy protection – Information security management
systems – Requirements. Geneva, 2022.
9. ISO/IEC 27002:2022. Information security, cybersecurity and privacy protection – Information security controls. Geneva,
2022.
10. OWASP Foundation. OWASP Top 10: The ten most critical web application security risks [Електронний ресурс]. 2021.
Режим доступу: https://owasp.org (дата звернення: 16.02.2026).
Повний текст:
PDF