В даній роботі досліджуються основні критерії ефективності архітектурної організації та використання території житлової забудови, а також визначаються основні принципи реконструкції та організації території житлової забудови з метою ефективного її використання. Перспективний розвиток міста зазвичай залежить від рівня, доцільності та обґрунтованості використання його територій. На сьогоднішній день більшість міст використали найбільш сприятливі для забудови території. Для подальшого розвитку залучають додаткові території поза її межами, які часто використовуються для сількогосподарського виробництва. Щоб залучити такі території необхідно законодавчо-правові обґрунтування, тому в містах йде пошук внутрішніх резервів. Також відбувається ущільнення міської забудови та інтенсивніше використання територій всіх функціональних зон.