Розмір шрифта: 

Проаналізована доцільність використання континуальної кінцево-елементної моделі піддатливої основи замість моделювання піддатливості основи за допомогою стержнів з заданим коефіцієнтом жорсткості. Аналіз виконаний з варіюванням конструктивної схеми будівлі та ступеню деформативності основи.

Показано, що перехід до просторового моделювання ґрунтового масиву дозволяє зменшити витрати арматури для безкаркасної будівлі на величину до 9%, а для повнокаркасної – до 30%. Для будівлі, у конструкціях якої не виникають зусилля від нерівномірних осідань, просторове моделювання ґрунтового масиву практично не дає ефекту.

Вид ґрунту практично мало впливає на відмінність між результатами розрахунку при різних схемах моделювання основи, хоча в менш жорстких ґрунтах ефект від перерозподілу зусиль виявився більшим.

жорсткість будівлі; жорсткість основи; сумісна робота; модель ґрунтової основи