У роботі розглянуто актуальність підвищення точності вимірювання рівня та залишку пального на борту винищувача МиГ-29 в умовах повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України. Проведено аналіз конструкції та функціонування паливомірно-витратомірної системи СТР6-5, встановленої на літаку    МиГ-29, виявлено її основні недоліки: великі масо-габаритні показники, вичерпаний ресурс, застаріла елементна база, недостатня багатозадачність та неможливість програмування обчислювальних елементів. Встановлено, що найбільш впливовим фактором на точність вимірювань є похибка датчиків паливоміра ДТ-36А, пов’язана зі зміною сорту пального, яка може досягати 20% відхилень від нормальних значень, а також фізичний знос та недосконалість блоку БПВ 1-5. Запропоновано шляхи модернізації системи СТР6-5 шляхом інтегрування трипозиційних датчиків, інваріантних до зміни сорту пального, та заміни блоку БПВ 1-5 на блок контролю об’єму пального (fuel quantity control unit), які встановлені на літаках F-16. Показано, що запропонована модернізація дозволить зменшити методичну похибку вимірювання до 1,5%, інструментальну – до 0,5%, підвищити точність індикації та перекачування палива при центруванні в польоті, зменшити масо-габаритні характеристики системи, забезпечити можливість програмування СТР6-5 та скоротити час на підготовку повітряного судна до польотів, що є важливим фактором у бойових умовах.