У роботі висвітлено особливості використання активної радіолокаційної головки самонаведення зенітних керованих ракет у процесі переходу до автономного наведення. Розглянуто основні чинники, від яких залежать дальність та ймовірність захоплення цілі, і визначено методичний підхід до створення математичної моделі для обчислення цих показників. Запропоновано структуру моделі, підходи до визначення вхідних параметрів, формулювання припущень і обмежень, а також використання статистичних методів для оцінювання невизначеності результатів.